Звільнення працівника з підприємства при тривалій хворобі

На нашому підприємстві працює охоронник, який вже більше ніж пів року знаходится на лікарняному у зв'язку зі складною хворобою. Після операції йому, ще необхідно пройти курс реабілітації у кращому випадку 8 місяців. І після цього він навряд чи зможе належно виконувати свої обов'язки, оскільки отримає інвалідство. Чи є якась законна можливість звільнити цього працівника?

LegalHelp Згідно ч.3 ст.  40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Згідно п.5 ст. 40 Кодексу законів про працю України неявка на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні, є причиною звільнення за ініціативи роботодавця. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Хоча цією статтею і передбачено, що законодавством може встановлюватися більш тривалий термін збереження місця роботи при певному захворюванні, проте конкретного списку таких захворювань не існує.

Згідно п.4.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року N 455 при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому випадку, коли хворий був звільнений з роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності, ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності направляють хворого для огляду в медико-соціальну експертну комісію (МСЕК).

Отже, якщо хвороба вищевказаного співробітника не пов'язана з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, і не є захворюванням на туберкульоз, то єдино правильним, з точки зору права, рішенням буде звільнити його згідно п.5 ст.40 Кодексу законів про працю України - невихід на роботу більше 4-х місяців поспіль. Підставою для такого звільнення є лікарняний листок або інше документальне підтвердження з лікувально-профілактичного закладу про його хвороби більш ніж чотири місяці.

Однак, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.